«Valse mélancolique» ─ новела Ольги Кобилянської, вперше надрукована 1898 року в Літературно-науковому вістнику. Твір є даниною епохи модернізму. Це історія життя трьох жінок, які думками та світовідчуттям не вписувалися у формат пересічних жінок того часу.
Художній напрям, стиль: модернізм — неоромантизм.
Розвиток подій — це стрімке розгортання сюжету новели. Будні трьох приятельок спочатку були гармонійними й щасливими. Вони настроєво нагадували першу легку частину вальсу.
У розв’язці стає відомо про кілька років життя героїнь після Софіїної смерті. Марта щаслива у шлюбі, а Ганнуся самотужки виховує сина та вся поринула у творчість.
Примітки: Музика є центральним образом «Valse melancolique», з неї починається твір.
Меланхолійний вальс (1990) Ukr/Rus [Екранізація творів О. Кобилянської]
Художній напрям, стиль: модернізм — неоромантизм.
- Значення
За жанром твір належить до музичної новели. В ній основними засобами розкриття психології персонажів є музичні образи й музичні переживання. Використовуючи їх, Кобилянська створює образ естета, творчої, духовно-багатої особистості. Такими персонажами у творі є жінки. Кобилянська перша в українській літературі зобразила типи жінок-інтелігенток, які є аристократками духу, мають високу мету у житті, прагнуть удосконалити свою особистість, убираючи в душу світові культурні надбання. Це жінки європейського типу.
Сюжет
Сюжет
У новелі змальовується життя трьох талановитих дівчат ─ Марти (вчителька), Ганни (художниця), Софії (піаністка). Кожна з них прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили.
Починається твір сповіддю Марти, від імені якої й ведеться оповідь. Через передані емоції вона вводить читача у світ музики, з яким асоціюється постать подруги Софії. Далі йде власне історія знайомства дівчат.
Спочатку разом мешкало дві подруги Марта та Ганна. Вони мали схожі погляди на життя і доповнювали одна одну. Після підвищення орендодавцем плати за квартиру дівчата змушені шукати третю співмешканку. Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на непривабливі деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці. Згодом, познайомившись ближче, дівчата дізнаються, що Софія професійно займається музикою. Перше враження змінюється після виконання дівчиною етюду Шопена. Перед ними розкривається талановита, вразлива до музики особистість. Між дівчатами встановлюється міцний духовний зв'язок.
Долі дівчат складаються по-різному.
Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір'ю. Ганна виїздить до Риму, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв'язок, не скріплюючись справжніми почуттями, швидко розривається. Батька своєї дитини вона покидає. Сина бере повністю під свою опіку.
Найтрагічніше склалася доля Софії. Її небуденний талант не зміг зреалізуватися ─ не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Смерть матері та відмова дядька допомогти завдали їй страшенної муки. Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало ─ настала раптова смерть.
ПАСПОРТ ТВОРУ«Valse Melancolique» («Меланхолійний вальс»)
Рід літератури: епос.
Жанр «Valse Melancolique»: «музична новела».
Тема «Valse Melancolique»: розповідь про життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних жіночих душ.
Ідея «Valse Melancolique»: утвердження думки про вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та не-обхідність створення умов для її самореалізації.
Герої «Valse Melancolique»:
музика — центральний образ твору.
Софія — творчо обдарована особистість, лірична й емоційна.
Марта — втілення любові, стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ».
Ганна — емоційна, нестримна, непостійна, талано-вита і живе своїм ремеслом.
Проблематика «Valse Melancolique»: кохання; людини і мистецтва; емансипації жінки; духовного аристократизму і жіночої самореалізації; філософської суперечності між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя.
В експозиції дізнаємося про двох несхожих між собою жінок — Марту й Ганнусю, між якими постійно точаться розмови про кохання та плани на майбутнє.
Епізод, коли до них приєднується музикантка Софія Дорошенко, становить зав’язку твору. Письменниця спочатку знайомить нас із дівчиною через повідомлення служниці, яка передає своє враження від першої зустрічі з майбутньою квартиранткою. Непривабливі деталі її зовнішнього вигляду: ґудзик від пальта, що тримається на одній нитці, покусані рукавички — не справляють на героїнь позитивного враження. Однак Марту вразила зовнішність Софії, у першу чергу її класичний античний профіль. Тому розповідає вона Ганнусі про «музику» тільки хороше, хоч вона її зовсім не знає. Через такий прийом О. Кобилянська інтригує читача й створює враження загадковості героїні.
У розв’язці стає відомо про кілька років життя героїнь після Софіїної смерті. Марта щаслива у шлюбі, а Ганнуся самотужки виховує сина та вся поринула у творчість.
Примітки: Музика є центральним образом «Valse melancolique», з неї починається твір.
Меланхолійний вальс (1990) Ukr/Rus [Екранізація творів О. Кобилянської]
Комментариев нет:
Отправить комментарий