Страницы

"Valse Mélancolique". Система образів

                                          

                                                    

                                                 План характеристики Ганни


Роль Ганни виконує: Світлана Круть. 





I. Ганна - головна героїня новели «Valse melancolique» Ольги Кобилянської.
       1. Походила з заможної родини аристократів.
       2. Проживає зі своєю подругою на зйомній квартирі.
       3. Талановита художниця.

II. Блондинка з блискучими гарними очима.



                           III. Риси характеру:
                                          1. Занадто емоційна.
                                          2. Нестримність та імпульсивність дівчини.
                                          3. Чуйність та доброта Ганнусі.
                                          4. Волелюбність героїні.
                                          5. Феміністичні погляди Ганни.
                                          6. Працьовита. 
                                          7. Цілеспрямованість дівчини.
                                          8. Турботлива мама.
                                          9. Дружелюбна та товариська.
                                         10. Ганна була прямолінійною.
                          IV. Ставлення інших персонажів до Ганни.
                                          1. Справжня дружба з Мартою.
                                          2. Товариські стосунки з Софією.
                          V. Позитивне ставлення автора.
                          VI. Мені дуже сподобалась ця героїня.


На кадрі зображені Марта та Ганна.


                                          План характеристики Марти



Роль Марти виконує: Інна Капінос.
I. Марта- головна героїня новели «Valse melancolique» Ольги Кобилянської.
          1. З юних років дружить із Ганнусею.
          2. Навчається музики та іноземних мов.
          3. Хоче стати вчителькою.

III. Риси характеру:
          1.Добра
          2. Тендітна та ніжна
          3. Працьовитість героїні.
          4. Стриманість дівчини.
          5. Терплячість.
          6. Жіночність Марти
          7. Комунікабельність героїні.             
          8. Сентиментальність персонажа.
          9. Співчутлива.
        10. Справжня хранителька домашнього вогнища.             

IV. Cтавлення інших персонажів до Марти.
          1. Ганнуся поважала Марту.
          2. Справжня дружба з дитинства між Мартою та Ганною.
          3.Дружба Софії та Марти. 

VI. Автор ставиться до героїні добре.

VII. Мені також подобається героїня.


На фотографії зображена головна героїня Марта.



План характеристики Софії Дорошенко


 


I. Софії Дорошенко- головна героїня новели «Valse melancolique» Ольги Кобилянської.
        1. Мала хвору мати.
        2. Батько Софії помер.
        3. Має брата
        4. Займається музикою.
        5. Мала рідного дядька.
II. Темноволоса гарна дівчина.
III. Риси характеру:
        1. Вимоглива 
        2. Жінка-загадка.
    Роль Софії виконує: Марина Поліщук.                              3. Цілеспрямована дівчина.
                                                                                              4. Працьовита.
                                                                                              5. Емоційна.
                                                                                              6. Нещасна.
                                                                                              7. Чутлива.
                                                                                              8. Нервова.
                                                                                              9. Лірична
                                                                                             10. Максималістка.
                                                                                             11. Спокійна.
                                  IV. Ставлення інших героїв
                                               1. Міцна дружба між Софією та Мартою.
                                               2. Недомовленість між Софією та Ганною. 
                                               3. Неповага до Софії зі сторони дядька.
                                 VI. Автор показав героїню засмученою.
                                 VII. Мені сподобалась ця героїня.




На фотографії зображені головні героїні.




.



Цитатна характеристика

Марта розповідає про себе та Ганнусю:

"Нас мешкало разом три товаришки. Зразу лише дві. Одна малярка і я. Була вже майже укінченою артисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла продати і поїхати до Італії, щоб побачити тамошню штуку  та найти й собі дорогу до неї."


"Я прилагоджувалась до матури  бо хотіла бути учителькою.Вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен. Маєтку я не мала, а життя, вибагливе, мов молода дівчина, жадало свого."


Я — артистка і живу відповідно артистичним законам, а ті вимагають трохи більше, як закони такої тіснопрограмової людини, як ти!

Прямолінійність та чесність Ганни: А все своїм міщанським розумом, вузькими домашньо-практичними поглядами і старосвітськими замахами жіночності. Відорвися раз від грунту старих фрагментів і перекинься в який новіший тип, щоб я від часу до часу черпала з тебе якусь скріпляючу силу... щось новітнє!



Будемо мати своє товариство, розуміється й мужчин, бо без мужчин – монотонно, і будемо собі жити по душі. Тоді юрба переконається, що незамужня жінка — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено. Значить: не будемо, приміром, жінками чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так вповні... 




Вона панувала наді мною, мов над якою підданою, і хоч я могла розпоряджувати своєю волею так вповні, як вона, і супротивитися їй, — я, проте, не чинила сього ніколи. Мене не боліло те підданство під її вдасть; сила якоїсь відпори не прокидалася в мені ніколи. 




Опис зовнішності Ганни: Була гарна сама собою. Ясна, майже попеляста блондинка, з правильними рисами і дуже живими блискучими очима. Збудована була прегарно...

Цілеспрямованість та впевненість Ганнусі: Малювала в переконанні і гордій вірі, що він удасться їй. Мабуть, то й розпалювало її талант і довело, що добилася цілі...



Нестримність та імпульсивність:Кидала речами об землю, роздирала ескізи, проклинала свою долю, що виглядала, як дрантива дівчина, і божилася, що воліла б таки зараз осліпнути, як бути дальше маляркою...


Спокійність та терплячість Марти:Я ходила спокійно за нею, підносячи речі й відбирала лагідно рисунки з рук, ховаючи їх незамітно, щоб не попалися їй наново в руки, придумуючи при тім, як би то зарадити лиху.



Доброта Марти:Судячи по вашім добрім серці, ви готові приймити першу-лішпу швачку до спілки, коли лише викажеться свідоцтвом моральності — розуміється, міщанської — і божим виглядом...


Щедрість Ганни:Належала до різних товариств, не жалувала нічого, а визичуваних товаришкам грошей не приймала ніколи назад. 




— Власне, тому, що я артистка. Власне, тому, що ношу в собі ще іншу силу, крім серця свого... О Мартухо! — кликнула вона нараз здавленим голосом і пристрасно зарила руки в волосся. — Ти не знаєш, як можна любити те, що люди називають артизмом, що живе в нас і заповняє нашу душу; що береться звідкись у нас, виростає, опановує нас, не дає нам спокою и робить із наших істот лише послухачів і статистів своїх!




           Я була в прикрім положенні. Мені хотілося чогось прийняти оцю дівчину, що хоч і не була мені знайома, але викликувала в мене довір'я і симпатію. Якоюсь лагідністю, певністю, а найбільше – поглядом своїм. Спокійним, а заразом — меланхолійним таким! Певність її рухів і та певність у гол"осі мали якусь іншу підставу, чим "добре виховання" або походження з "доброї родини".


Я усміхнулася, притакуючи головою. Я була би її таки зараз за шию обняла, що була така добра...
— А щодо гармонії в відносинах, то ми вміємо її цінити. Саме в нашім житті грає гармонія велику роль, і коли б ви справді хотіли в нас остатися, ми творили б викінчене тріо.




     По ній було видко, що була урадувана, хоч не виявила сього словами. Здавалося, не вміла висказувати почувань словами, і ми могли хіба по її очах бачити її задоволення. Ті очі окинули нас вогким вдячним блиском, а відтак спустила їх скоро, мов засоромилася свого зворушення, викликаного щирим виступом артистки.




Коли перестала грати, Ганнуся кинулася до неї з одушевленими похвалами.
— Ви вроджена артистка, — говорила раз по раз, стискаючи щиро її руку, — і я дуже щаслива, що ви опинилися між нами.




Розповідь Софії про родину:
На питання Ганнусі про її рід, оповіла, що її батько був директором при однім великім банку і, стративши маєток, помер наглою смертю, а її мати живе при своїм браті, старім кавалері, прикована від кількох років прикрою недугою до крісла. Вона дуже боялася, щоб вуйко не оженився, чим грозив від часу до часу, бо відтак не могла б іти до консерваторії, що було б для неї тим самим, що смерть




Марта розповідає про Софію:
— З замилувань Софії бачу натуру тонкого стилю, дбалу про красу й штуку в повнім розумінні. А з другої сторони — вона для мене загадка. Байдужна на все, мов дерево. Наприклад, прошу, що то за тип? Вважаєш, яке в неї білля? Гарне і тонке, мов у графині, а її постіль іще краща. Спить, мов царівна. Коли вмивається, не забуде ніколи насипати кілька крапель найтоншої парфуми до води, але зате її верхня одіж... просто — "товпа"! Цікава я, як довго будуть іще гудзики теліпатися коло її пальта, коли пришиє кусник відорваного від сукні шнура, що наборзі пришпилила шпилькою, і коли позашиває свої рукавички!




Ганнуся відкривала щодня нову красу в її істоті, а поверховністю її займалася, мов мати дитиною.Чесала сама її довге шовкове волосся, укладаючи його по своїм стилю "antique", придумувала для її класичного профілю осібні ковніри й інші строї, а я без "мотивів" любила її. Ні, обох любила я.
  


Але я не плачу. Не плакала навіть.
Мені не жаль за ним. Він навчив мене ненавидіти й задавив цілу мою істоту від голови до стіп упокоренням. Був першим, що дав мені відчути поганість покори. Від часу до часу відчуваю на своїй душі ту брудну пляму і, мабуть, не змию її ніколи. Я подала йому свою душу, розложила її перед ним, мов вахляр, а він – мужик...

3 неописаною погордою вимовила се слово. Здавалося, коли б учув він се слово й тон, яким вимовила його, був би вбив її.

                                                                         

                               

Комментариев нет:

Отправить комментарий