Нещодавно на уроці української літератури я ознайомилась з повістю Ольги Кобилянської "Людина". Скажу чесно, спочатку не дуже хотілось її читати, адже думала, що вона буде зовсім нецікава, але так як це програмовий твір, все-одно треба, хотілось би того чи ні.
Коли я подивилась на історію написання цієї повісті, вона мене зацікавила. Адже спочатку оповідання "Вона вийшла заміж", підготовлене для жіночого альманаху "Перший вінок" і розкритиковане Франком через низьку літературну вартість вона допрацювала, а вже потім переробленому твору авторка дала назву "Людина". Цікаво, що це перше видання в українській літературі, де втілена ідея фемінізму.
В центрі цієї повісті сім'я Ляуфлер - батько, мати, син і 4 доньки. Найбільше з усіх мене вразила середня дочка Олена, яка дуже любила читати серйозну літературу, як би її за це не засуджували, та ,не дивлячись ні на що, боролася за самостійність, незалежність та рівноправ'я чоловіка й жінки. Щоб довести, що жінка може сама себе забезпечувати, попри всі заборони батьків, героїня іде переписувати ноти.
Також мене просто вражає той епізод, коли виявляється, що в улюбленого всіма синочка купа боргів, через це батька відстороняють від високої посади, син вистрілює кулю в лоба, а Олена бере всю відповідальність і забезпечення родини на себе. Заради сім'ї дівчина жертвує собою та погоджується вийти заміж за нелюба, адже їй уже нічого втрачати, окрім гордості,- землю відібрали.
Мені здається, що кожній жінці, а то й кожному чоловіку варто було б повчитись у Олени її впертості, впевненості, мужності, рішучості, цілеспрямованості, наполегливості, самостійності і так далі.
Підсумовуючи, можу сказати, що дарма мені не хотілось читати цю повість. Вона мене неабияк вразила, змусила зробити певні висновки, тому я б радила всім її прочитати.
Вероніка
Я прочитала твір О. Кобилянської "Людина" , ще влітку. Назва книги дуже підходить до змісту твору . Він одразу привернув мою увагу .Ця повість дуже сподобалася мені . Повість "Людина" вийшла в 1894 р. у журналі "Зоря".У центрі оповіді знаходиться Олена - головна героїня .В цій книзі розповідається про жіночу долю . Олена відстоює свої права , не зважаючи на те що сімя її не підтримує. Вона хоче досягти рівності між жінками і чоловіками. Але все ж вона не досягає мети , томущо поступається своїм щастям заради добробуту сім'ї . В творі багато місць які мені сподобалися . Наприклад: коли вона пооварилася з батьком , і все ж через заборону пішла до вчительки . або її прогулянки з Лієвичем . Але попри її мужність , я не завжди згодна з її вчинками ! Я вважаю , що з твором повинен кожний ознайомитися , тому я рекомендую цю книгу читачам . Томущо вона має дуже повчальний зміст , і розкриває актуальну проблему .
Вікторія
Коли я подивилась на історію написання цієї повісті, вона мене зацікавила. Адже спочатку оповідання "Вона вийшла заміж", підготовлене для жіночого альманаху "Перший вінок" і розкритиковане Франком через низьку літературну вартість вона допрацювала, а вже потім переробленому твору авторка дала назву "Людина". Цікаво, що це перше видання в українській літературі, де втілена ідея фемінізму.
В центрі цієї повісті сім'я Ляуфлер - батько, мати, син і 4 доньки. Найбільше з усіх мене вразила середня дочка Олена, яка дуже любила читати серйозну літературу, як би її за це не засуджували, та ,не дивлячись ні на що, боролася за самостійність, незалежність та рівноправ'я чоловіка й жінки. Щоб довести, що жінка може сама себе забезпечувати, попри всі заборони батьків, героїня іде переписувати ноти.
Також мене просто вражає той епізод, коли виявляється, що в улюбленого всіма синочка купа боргів, через це батька відстороняють від високої посади, син вистрілює кулю в лоба, а Олена бере всю відповідальність і забезпечення родини на себе. Заради сім'ї дівчина жертвує собою та погоджується вийти заміж за нелюба, адже їй уже нічого втрачати, окрім гордості,- землю відібрали.
Мені здається, що кожній жінці, а то й кожному чоловіку варто було б повчитись у Олени її впертості, впевненості, мужності, рішучості, цілеспрямованості, наполегливості, самостійності і так далі.
Підсумовуючи, можу сказати, що дарма мені не хотілось читати цю повість. Вона мене неабияк вразила, змусила зробити певні висновки, тому я б радила всім її прочитати.
Вероніка
Я прочитала твір О. Кобилянської "Людина" , ще влітку. Назва книги дуже підходить до змісту твору . Він одразу привернув мою увагу .Ця повість дуже сподобалася мені . Повість "Людина" вийшла в 1894 р. у журналі "Зоря".У центрі оповіді знаходиться Олена - головна героїня .В цій книзі розповідається про жіночу долю . Олена відстоює свої права , не зважаючи на те що сімя її не підтримує. Вона хоче досягти рівності між жінками і чоловіками. Але все ж вона не досягає мети , томущо поступається своїм щастям заради добробуту сім'ї . В творі багато місць які мені сподобалися . Наприклад: коли вона пооварилася з батьком , і все ж через заборону пішла до вчительки . або її прогулянки з Лієвичем . Але попри її мужність , я не завжди згодна з її вчинками ! Я вважаю , що з твором повинен кожний ознайомитися , тому я рекомендую цю книгу читачам . Томущо вона має дуже повчальний зміст , і розкриває актуальну проблему .
Вікторія
Комментариев нет:
Отправить комментарий